Податок на зарубіжні інтернет-покупки: Україна, Росія і інші

ipokdouch

В Україні не обкладаються митом посилки вартістю до €300. Як і у Великобританії, мито та ПДВ (20%) нараховуються на повну вартість товару, а не на перевищення оціночної вартості над неоподатковуваним мінімумом. Досвід України показує, що деякі можливості обійти обмеження все ж існують. «Перше і найочевидніше — ділити покупки на кілька посилок і відправляти їх на різні адреси. Друге — ми можемо написати суму, яка вас влаштує, і прикласти до посилки відповідний документ. Це працює з товарами, реальну вартість яких складно оцінити — наприклад, на митниці рідко звертають увагу на одяг. З електронікою все набагато складніше,- розповідає Дмитро, представник одного з місцевих посередницьких сайтів (співрозмовник ОМУТа попросив зберегти його анонімність).- У нас є знайомі на російській митниці, є країни, де наші брокери можуть зробити так, щоб митники не дивилися на ціну. Ми можемо з Китаю в Росію висилати товари незалежно від ціни, а також з Кореї і Німеччини. Наприклад, в Китаї, якщо це однотипний товар — припустимо, 50 футболок,- це буде коштувати $13 за кілограм. Якщо товари йдуть врізнобій — $16. Але потрібно взяти мінімум 10 кг. По цій системі працюють вся Україна і Білорусь: домовляються, якщо це можливо, дроблять посилки, відправляють на різні адреси, занижують вартість».

За оцінкою російської Національної асоціації дистанційної торгівлі, оборот російського ринку дистанційних продажів (з урахуванням виручки телемагазинів і компаній, що продають товари за каталогами) в 2013 році склав 520 млрд руб. У грошовому вираженні він зріс за рік майже на третину, в числі покупок — менш ніж на 10%. Російські продажі зарубіжних інтернет-магазинів, за даними асоціації, ростуть швидше: з 20 млн покупок у 2012 році до 38 млн у 2013-м. Російські інтернет-магазини, які лобіюють введення обмежень, міркують про те, що фактична відсутність мит грає на руку новим човникам, які придбавають товар оптом під видом фізичних осіб і перепродують його. Восени минулого року лабораторія економіко-соціологічних досліджень НДУ ВШЕ опублікувала дослідження, виконане за замовленням Асоціації компаній інтернет-торгівлі і Асоціації торгових компаній і товаровиробників електропобутової і комп’ютерної техніки. В ньому якраз йдеться про незаконне використання «ліберального режиму транскордонної торгівлі недобросовісними російськими учасниками ринку», «систематичному використанні «сірих» схем, паралельний імпорт і ввезення контрафактної продукції». Крім того, автори, порівнявши ціни на декількох сайтах, прийшли до висновку, що «для однозначних тверджень, що російські інтернет-магазини дорожчі (або, навпаки, дешевші) від зарубіжних інтернет-магазинів, немає явних підстав».

Про захист російських продавців (виробників) говорить і Федеральна митна служба. Про те, як захистити російських споживачів від високих цін, чиновники не розповідають. З їх виступів можна зробити висновок, що для особистого користування за кордоном ніхто нічого не купує — тільки для перепродажу. Все це нагадує історію ухвалення антипіратського закону. Російський кінобізнес тоді теж розповідав, що заборона вільного файлообміну не стане проблемою для аудиторії, що варто тільки закрити головні піратські ресурси, як відразу з’являться легальні майданчика не гірше Hulu або Netflix. Поки не з’являються. Російські інтернет-магазини теж поки що важко вважати дуже привабливими. У грудні найбільші з них провели «чорну п’ятницю»: з хорошим дисконтом продавалися товари, які нікому не потрібні і даром, а багато з того, що дійсно представляє інтерес, за кілька днів до оголошення знижок чомусь подорожчало.

Автор записи:

Новые комментарии

Популярные записи

Цікаве у мережі

Останні публікації

Додатково